Hog Slat Ukraine - Практика обрізання хвостів

Площа кожного загону для поросят становила 0,34 м 2 /голову, за винятком місця, зайнятого годівницею. Підлога — щілинна пластикова. Загін для поросят був обладнаний годівницею для сухого корму та напувалкою. У віці 9-ти тижнів свиней перевели в приміщення для відгодівлі і розмістили в загонах на 30 свиней з повністю щілинною бетонною підлогою: 4 загони - 120 поросят з купіруваними хвостами та 4 загони - 120 поросят з некупіруваними. Площа загону становила 0,72 м 2 /голову, за винятком місця, зайнятого годівницею. Кожен загін був обладнаний годівницею для сухого корму і двома напувалками. Протягом усього періоду відгодівлі не застосовувався ні рактопамін, ні будь-які інші добавки, що сприяли б росту, щоб уникнути будь-яких можливих впливів на поведінку свиней, пов’язану з обгризанням хвостів. Комп'ютеризований контролер та система вентиляції забезпечували якість повітря і температуру приміщення, які найбільше відповідали контрольним показникам на кожному етапі утримання. Від народження і до кінця дослідження, свиней перевіряли принаймні один раз на день, щоб забезпечити вільний доступ до корму та води і проконтролювати наявність/відсутність слідів крові на хвостах та інших частинах тіла. Як тільки виявляли свиню зі слідами крові на хвості, вважалося, що в загоні розпочався спалах обгризання хвостів. При виникненні спалаху в усіх 8-ми загонах проводили оцінку пошкодження хвостів. Для свиней у загоні зі спалахом рівень пошкодження оцінювали щодня, щоб стежити за розвитком ситуації. Свиней з оцінкою хвоста 3 або 4 (дивіться класифікацію нижче) вилучали до санітарних загонів. Свині з оцінкою хвоста 2 залишалися в загальній групі, але за ними ретельно спостерігали. Після переміщення до санітарних загонів, свині перебували в них до моменту продажу або відбраковування через погіршення здоров’я. Обгризені хвости виявляли за допомогою візуальних спостережень. При виявленні ушкоджень та слідів крові на хвості, залучали двох кваліфікованих спеціалістів для підтвердження факту обгризання хвоста. Крім того, спеціалісти визначали свиней, які обгризали хвости, слідкували за їхньою поведінкою, маючи за мету визначити чинники, які провокують їх. Дослідження було завершено, коли вага 10% свиней досягла 131 кг. Протягом всього періоду вівся регулярний контроль за продуктивністю тварин, для чого свиней в індивідуальному порядку зважували при розміщенні в загони для відгодівлі, а потім кожні 4 тижні та після закінчення експерименту. Крім того, відбирали зразки крові постраждалих та неушкоджених свиней для аналізу загального білка плазми крові, антитіл IgG та концентрації больової субстанції P (нейропептид із сімейства тахікінінів). Результати дослідження Протягом 16 тижнів періоду відгодівлі відбулося 15 спалахів обгризання хвостів, у тому числі 4 спалахи в загонах свиней з купіруваними хвостами та 11 спалахів — у загонах свиней з некупіруваними. Класифікація обгризених хвостів свиней Ушкодження хвостів оцінювали під час спалахів, коли вік свиней становив від 9 до 25 тижнів, використовуючи шкалу від 0 до 4¸ де: 0 — без пошкоджень; 1 — загоєні ураження без слідів крові; 2 — наявність ран без ознак інфекції; 3 — наявність ран з ознаками інфекції або часткова втрата хвоста без ознак інфекції; 4 — часткова або повна втрата хвоста з ознаками інфекції.